Чорнобиль - біль і трагедія України
Новітня історія нашої держави має, на жаль, не лише радісні, як от проголошення державної незалежності 24 серпня 1991 року, дати. Однією з сумних дат, що вписані в українську історію, стало 26 квітня 1986 року. Цей день став трагічним символом, що показав всю марність даремних спроб людства повелівати природою.
Чорнобиль… Найстрашніша техногенна аварія в людській історії. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
З того часу минуло вже 32 роки, та щорічно кожного квітня ми згадуємо цю трагічну дату. Цього року у Селищанському НВК були проведені такі заходи: бесіда «Чорнобильська трагедія» (1-4 кл.), перегляд документального фільму «Чорнобильська катастрофа» (5-11кл.), організована виставка малюнків «Чорнобиль очима дітей». У бібліотеці до цього дня було розгорнуто виставку «Чорний біль України», де представлені газетні матеріали про цю аварію. Зокрема, це статті з періодики: Кулиняк Д. Лицарі зони відчуження// Молодь України. – 2005. – 12 травня; Ярошенко В. Гортаючи сторінки блокнота// Баришівські вісті. – 2014. – 26 квітня, 3 травня; Прозоровський В. Вони виконали свій обов’язок// Молодь України. – 2004. – 20 травня; Ткачук М. «Син до кінця вірив, що житиме…» (В.Правик)// Молодь України. – 2014. – 15 травня; Гусак О. Вижив у епіцентрі пекла (О.Бреус)// Молодь України. – 2012. – 14 грудня.
