Лісова Валерія, Куян Каріна (7 клас)
Історія про наш клас «Фантастика»
Колись давним-давно в одній країні жили феї стихій. Серед них була головна фея – Далісіна, фея сонця та всього світу фей. Керін – фея вогню, була закохана у принца вогню Фаєра, який її не кохав. Разом з Далісіною мешкали інші феї: фея природи Ліана, фея води Цунамі, фея-майстриня Акіра, фея тварин Леона, фея науки Накена, фея повітря Сицилія.
Але неподалік було Зле королівство, яке мало назву Злий край. Ним заправляла зла чаклунка Велонія і її вірна слуга Акриса. У Велонії було три стража, як захищали її королівство – Фаєр, принц болота Векоз і його брат – принц повітря Вікоз.
В один чудовий день, коли йшов дощ, всі феї зібралися на нараду до Далісіни, яка розповіла, що скоро на їх королівство нападуть злі феї і гноми. За час наради фея вогню Керін сказала:
- Я знаю, як ми можемо захистити королівство.
На що фея природи Ліана запитала:
- Ну і як ми можемо це зробити, якщо із злого королівства гноми і феї дуже сильні?
Далі пішов діалог Керін і Ліани.
Керін:
- Це дуже легко, тільки мені потрібна чиясь допомога.
Ліана:
- Ну я зможу тобі допомогти!
(Керін запропонувала план і вони почали його втілювати).
Наступного дня вони сиділи у засідці і очікували на прихід (напад) ворогів.
Тут Ліана побачила Акрису і вигукнула: «Вороги наступають!» Прогудів дзвін, розпочалася війна між королівствами за територію.
У бою Керін спіткала невдача: вона була поранена, тож не могла далі битись. Ліана відвела її у безпечне місце.
Королева Велонія хотіла заволодіти королівством добрих фей і помститися своїй сестрі за тяжке дитинство і зраду. Поки вони (Ліана і Керін) були у нібито для них безпечному місці, їх побачила Акриса і захопила в полон.
У сльозах Акриса дивилася, як руйнується її королівство. Проте, вдіяти нічого не могла.
У полоні Ліана і Керін думали про те, як їм втекти, але їх пильно охороняв Векоз. Їх почали катувати та допитувати, де вони сховали кристал краю. Вони сиділи мовчки та не реагували на запитання – адже вони знали про те, що якщо злий край захопить добрий кристал краю і з’єднає зі злим, то зникне все добро.
До них у в’язницю увійшов Векоз і покликав Фаєра – їх обох хотіла бачити королева Велонія. Так у полонених з’явився час розміркувати план втечі. І хоча Керін не могла вже щось придумати (бо не мала що втрачати), ліана шукала нагоди для втечі.
Тож коли Фаєр за деякий час спустився у в’язницю, то полонених вже там не було. До цього він мав задум відтяти голову Керін для застрашення Ліани, щоб та в наступній паніці сказала де кристал. Але все було не так, як планувалося, адже їх врятували їхні подруги – феї стихій. Коли королева дізналася про це, то вона була у розпачі та наказала, щоб їх відшукали.
Почалися пошуки, які, втім, не принесли результатів. Фаєр подумав, що вони втекли до Доброго краю. Тож він, замаскувавшись, прокрався до Королівства і знайшов кристал світів. Взявши його до рук, був здивований, що кристал його не відштовхнув. Зрозумівши, що це сталося через його доброту, та, проте, ще в цьому сумніваючись, він повернувся до Злого краю та притулив добрий кристал до злого – і Добрий край почав раптово зникати.
Коли Далісіна увійшла в тронну залу і не знайшла там кристал, то зрозуміла, що його було викрадено. І з цього часу її королівство почало руйнуватися.
Далісіна стояла над прірвою і дивилася, як зникає Добро. Ззаду підкралася Акриса і хотіла зіштовхнути її в прірву. Проте, на заваді цьому стала Велонія, яка зрозуміла, що коли зникне Далісіна, вона залишиться без єдиної сестри. Тож вона сама зіштовхнула Акрису у прірву. А потім сестри обійнялися і зло зникло. Фаєр став зустрічатися з Керін. А Добрий край відновився – і жили вони всі там довго і щасливо. Векоз і Вікоз перетворилися в гусей-лебедів.
Куян Каріна (7 кл.)
Чотири бажання
Жив колись хлопчик «Не те». Дивне ім’я, чи не так? А звали його так тому, що він постійно казав «не те» - йому ніколи нічого не подобалося.
Одного вечора хлопчик «Не те» ліг спати з сумним настроєм, адже настала зима – а він просто ненавидів зиму. Ось він лягає спати і в нього виникає думка: чому він не всемогутній? «Ну чому я не можу міняти погоду, пори року, день і ніч?!
А вранці, коли прокинувся і поглянув довкола себе, то з подивом виявив, що він прокинувся не в ліжку, а в полі на траві, де про сніг і зиму, мабуть, і не чули.
Раптом до нього прилетів метелик і промовив: «Я – метелик «Чотири бажання»! Я можу виконати твої будь-які чотири бажання, але, запам’ятай – лише чотири!» Промовивши це, метелик зник. Не зрозумівши, що ж, зрештою, сталося, хлопчик все ж вирішив не гаяти часу на безглузді думки та пішов оглядати все навколо.
Дивиться – квіти в буйному цвітінні, природа ожила, а снігу – як і не було. Оглянувши все, подумав: «Чому з усіх пір року я потрапив у Весну? Чому не в Літо? Я хочу в Літо! І – о диво! – саме після цих слів хлопчик опинився в Літі. Та тут же зрозумів, що, таким чином, вже використав своє перше бажання. Бігає, купається – адже ж Літо, канікули, рай!
Аж раптом згадав, що в нього день народження восени і крикнув: «Я хочу, щоб настала осінь, мій день народження!» І миттю опинився в Осені – саме на свій день народження. Погуляв, повеселився і захотілося йому повернутися в Літо, тож крикнув: «Хочу знову в Літо!» Але там йому було сумно, бо ж за умовою він мав подорожувати сам, і гратися – сам, і святкувати сам. І тут хлопчик зрозумів, що не може більше так – бути самотнім! І тоді Юрко (це було справжнє ім’я хлопчика): «Я хочу повернутися додому, не хочу більше так!» І миттю повернувся додому!
А коли прокинувся Юрко, то зрозумів, що це був сон. Не роздумуючи одягся і вибіг до друзів гратися в сніжки.